Cектор енергоефективності у суспільній сфері

Теплові втрати енергії в Україні оцінюються в 65%, що значно вище середніх показників Європейського Союзу. Україна терміново потребує інноваційних технологій для вирішення цієї проблеми на муніципальному рівні з метою більш ефективного використання енергозбері­гаючих технологій та відновлюваних дже­рел енергії.  (Саймон Сміт, Посол Великої Британії в Україні).

Ми глибоко переконані в тому, що для посилення енергетичної безпеки немає потреби у складних концепціях та рецептах. Потрібні кроки, які лежать на поверхні.

При сьогоденній тотальній зношеності інженерних мереж і обладнання в бюджетних закладах всієї країни, вкрай необхідні стимули для економії витрат на тепло-воду-світло і введення стандартів з енергетичної ефективності.

Необхідно забезпечити шляхом енергосервісних контрактів заміну зношеного обладнання, розробити календарний план впровадження мікропроектів енергоефективності для кожного закладу (і контролювати їх виконання), постійно нагадувати керівництву і тим, хто в цьому закладі знаходиться, що можливості використання енергоресурсів обмежені.

Потрібно імплементувати в національне законодавство поло­ження Директиви 2012/27/ЕС з енергоефективності, що з 05.06.2014 р. замінила Директиву 2006/32/ЕС. Директива з енергоефективності, порівняно з Директивою ЄС з енер­гетичних послуг, має вищі вимоги до забезпечення енергоефективності та енергозбереження. Зокрема, особ­лива увага приділяється питанням енергоефективності, які зростають у державному секторі, який має стати прикладом. Також підкреслюється важливість механізму державних за­купівель у цьому процесі. Директива містить вимоги, яких слід дотриму­ватися у процесі закупівлі товарів, послуг і будівництва в державному секторі, а також мінімальний набір вимог до енергетичної ефективнос­ті контрактів у державному секторі, тощо. Директива включає також ви­моги до енергоаудиту. (Олена Самборська, директор юридичної компанії «Юренергоконсалтинг»)

З метою підвищення ефективнос­ті впровадження енергозберігаючих заходів у секторі енергоефективності суспільної сфері, передусім, потрібно законодавчо за­кріпити норми щодо енергоефективності будівель, прийнявши відповідний закон, який взяв би до уваги положен­ня Директиви 2010/31/ЄС щодо енер­гетичної ефективності будівель.

Найважливіше, відповідно до 31 Директиви:

  • будівлі, заняті державними органами влади та будівлі, що часто відвідуються громадськістю, повинні бути прикладом для врахування екологічних і енергетичних факторів, і внаслідок цього такі будинки повинні бути об’єктом періодичної енергетичної сертифікації;   (пункт 24 преамбули)
  • з огляду на те, що місцеві та регіональні органи влади є ключовими для успішного застосування Директиви, їх необхідно консультувати та залучати до участі, якщо належить та відповідно до національного застосовного законодавства, у питання планування, розробки програм з надання інформації, навчання та обізнаності громадськості, а також до застосування Директиви на національному або регіональному рівнях; (пункт 28 преамбули)
  • держави-члени забезпечують, щоб:

    ………………………

    b)        після 31 грудня 2018 року нові будівлі, що зайняті та знаходяться у власності державних органів влади, були будівлями з майже нульовим споживанням енергії.                                                             (стаття 9, пункт 1)